Чи можна оцифрувати благодійність?

Ми вибрали для вас найцікавіше із інтерв’ю Наталії Ковальової, керівниці майданчика Zakupivli.pro з Тамарою Олександровою та Євгенією Руденькою, експертками благодійної організації «100% життя». Вони розповіли про цифрові інструменти, що використовуються у доброчинній сфері та чим відрізняються закупівлі благодійної організації від закупівель комерційної компанії. 

Наталія Ковальова: Розкажіть про вашу організацію та проєкти, які ви реалізовуєте в Україні.

Тамара Олександрова: Ми працюємо на ринку України з 2001 року. За ці роки ми стали дуже потужною і сильною неурядовою організацією. Протягом минулого року ми інвестували більше 700 млн грн у здоров’я і життя українців. Близько 300 тис. клієнтів отримали допомогу та консультації і серед них 96 тис. — люди, які живуть з діагнозом ВІЛ. Головна мета більшості наших проєктів — подолання ВІЛ-інфекції та туберкульозу. Один з таких проєктів — тестування населення України, щоб кожен знав про свій стан здоров’я і в будь-який момент міг отримати безкоштовно тест на ВІЛ і консультацію у потрібного лікаря. Крім того, ми вводимо багато цифрових рішень, щоб показати нашим донорам, клієнтам та партнерам, що ми готові працювати ефективніше та прозоріше.

[custom-lid content=”Ми зрозуміли, що нам необхідно швидко впроваджувати нові інновації, тому що за нами наші пацієнти, для яких дуже важливо вчасно отримати ліки, діагностику, консультування. ” /]

Наталія Ковальова: А яким чином впровадження цифрових технологій відбувається у благодійній організації?

Тамара Олександрова: Ми впровадили новітні технології на всіх рівнях прийняття рішень. З минулого року наші загальні збори відбуваються за допомогою мобільного додатку. Кожен член організації, а їх понад 520 осіб, може реагувати на прийняття рішення, ознайомитись з внесенням змін до статуту організації та запропонованої стратегії. Це витрачання коштів в майбутньому принесе багато користі. Ми економимо на логістиці і на організації масштабних зустрічей, де необхідно було б цю велику кількість людей зібрати в одному місці. Цей мобільний додаток допомагає всім учасникам знаходитись в одному інформаційному полі і вчасно приймати рішення. 

Також ми розробили мобільні додатки для пацієнтів, які дозволяють вносити дані щодо прийняття ліків, назначати зустрічі з лікарями чи проходження деяких додаткових діагностик.

Наталія Ковальова: Тамаро, ви багато говорили про інновації, вони були запропоновані вам донором, чи це ваша ініціатива?

Тамара Олександрова: Кожен додаток — ініціатива нашого керівництва. Ми постійно йдемо вперед, щоб покращити ефективність реалізації проєктів та прозорість витрачання коштів. 

Наталія Ковальова: Тамаро, а після впровадження яких цифрових технологій ви можете впевнено сказати, що вже ви такими як раніше не будете?

Тамара Олександрова: Хотіла презентувати один з мобільних додатків, який ми розробили. Це тест, який дозволяє оцінити ризик отримання ВІЛ-інфекції і в кінці програма запропонує один з пунктів здачі безкоштовного анонімного тестування, щоб дізнатися про статус здоров’я. Додаток завантажили більш ніж 650 тис. осіб  по всьому світу, і він перекладений на грузинську, російську, казахську, англійську, румунську мови.

Наталія Ковальова: Тож правильно я розумію, що цією розробкою саме вашої благодійної організації користуються по всьому світу?

Тамара Олександрова: Так, це вперше у світі, ти можеш пройти тест і побачити, де є в тебе ризики отримання ВІЛ-інфекцій. Також хочу розказати про один проєкт, після якого більшість з нас скаже, що життя вже не буде таким, як раніше. Це електронна система охорони здоров’я E-health, створена разом з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) та Національною службою здоров’я. На сьогоднішній день більш ніж 30 млн українців користуються цим сервісом і отримують безкоштовні консультації, вакцинацію для себе та родини. І другий етап — отримання ліків за програмою доступні ліки так само через систему E-health. На сьогоднішній день це понад 17 мільйонів електронних рецептів.

Наталія Ковальова: Це дуже крута ініціатива для всіх українців. А яким чином карантин та криза вплинули на роботу вашої організації?

Тамара Олександрова: Ми зрозуміли, що нам необхідно швидко впроваджувати нові інновації, тому що за нами наші пацієнти, для яких дуже важливо вчасно отримати ліки, діагностику, консультування. Разом з партнерськими організаціями ми надіслали більш ніж півтори тисячі посилок. Ми надавали допомогу у консультуванні онлайн і назначали візити лікарям по необхідності для того, щоб уникнути контактування з іншими хворими, оскільки люди, які хворі на ВІЛ, мають знижену імунну систему.

Євгенія Руденька: Дійсно ми  організували ініціативу по доставці ліків додому пацієнту через Укрпошту. Це абсолютно не вживана практика, тому що є певні заборони на державному рівні, але коли мова йде про життя пацієнта, то заборони не можуть діяти. Коли всі країни пішли на локдаун, ми стикнулися з тим, що Індія виробила препарати, а доставити їх в Україну просто немає можливості. І це таблетки, які мають прийматися кожного дня, не можна переривати лікування. Ми дуже активно працювали із закупівельними агенціями, ПРООН, Юнісеф, ми були змушені піти на те, щоб доставка коштувала в 4 рази дорожче. Це було важливе рішення для того, щоб не допустити переривання лікування для пацієнтів і доставити ліки вчасно.

Наталія Ковальова: Наразі кооперація важлива, як ніколи. Євгенія, а чим взагалі відрізняються закупівлі благодійної організації від закупівель комерційної бізнесу?

Євгенія Руденька: По-перше, благодійна організація витрачає не свої гроші, а донорів. Мова про гроші платників податків з інших країн іі тих, хто просто  пожертвував кошти. Тому наші процедури більше схожі не на комерційні закупівлі, а на державні. Ми керуємся певними процедурами, які регламентують якість товарів. Кожен долар, який дає донор, ми відзвітовуємо. У нас немає можливості купувати погані товари, які ми там потім викинемо. 

[custom-lid content=” На мою думку, технічне завдання — це 90% успіху закупівлі. Краще витратити два-три тижні на написання його якісно, обдзвонити всіх постачальників, виписати специфікацію досконально і тільки потім оголошувати торги.” /]

Наталія Ковальова: Я правильно розумію, що для вашої організації вартість товару не є визначальною, в першу чергу ви дивитися на якість?

Євгенія Руденька: Так, в більшості випадків ми не купуватимемо дешево неякісний товар.

Наталія Ковальова: Євгенія, а як ви описуєте саме якісні критерії до конкретних товарів?

Євгенія Руденька: На мою думку, технічне завдання — це 90% успіху закупівлі. Краще витратити два-три тижні на написання його якісно, обдзвонити всіх постачальників,  виписати специфікацію досконально і  тільки потім оголошувати торги. Коли ми робимо специфікацію, ми в більшості випадків, керуємося європейськими директивами. На що ми звертаємо увагу? На постачальника і виробника. Якщо техніка виробляється на заводі, який має сертифікацію ISO, то ми розуміємо, що цей завод подбав про якість свого товару. Так само ДСТУ, ми вивчаємо, яким вимогам техніка має відповідати і вписуємо їх у технічне завдання.

Тамара Олександрова: Є ще один критерій — співпраця без ПДВ. Тому нашим учасникам необхідно бути уважнішими в оголошеннях, іноді ми зазначаємо, що співпраця можлива лише без ПДВ. У деяких випадках ми посилаємось на постанову Кабміну, де можна отримати довідку з МОЗу, що співпраця відбувається у рамках проєктів глобального фонду. Учасники, що є платниками податку, на підставі цієї довідки зможуть пояснювати у податковій чому не було здійснено перерахувань ПДВ.

Євгенія Руденька: Це абсолютно легальний шлях звільнитися від ПДВ. І, доречі, за ініціативи Тамари і інших закупівельників ми створили інструкцію щодо звільнення від ПДВ, яку прикладаємо до наших тендерів і постачальники одразу можуть побачити, як це зробити.

Тамара Олександрова: Таким чином ми хочемо розширити пул учасників, щоб кожен з них мав рівні можливості позмагатися за співпрацю з нами.

Наталія Ковальова: Розкажіть, як ви працюєте зі стратегічними постачальниками? 

Євгенія Руденька: Це має бути фінансово стабільна компанія, яка здатна іти нам на поступки в якійсь моменти. Ми можемо заключати з ними рамкові угоди на рівні  центрального офісу. Тобто можемо співпрацювати довго — 2-3 роки. Наприклад, по конкурсу відібрали, нам сподобалось і на такий самий об’єм зробили пряму закупівлю від цього постачальника. На легше і йому краще. Ми дуже тримаємося за гарні організації і коли потрібно йти їм назустріч — ми робимо це.