Визначення предмета закупівлі відповідно до різних КЕКВ
Питання від замовника. Чи можна визначати окремими предмети закупівлі, якщо кошти на рахунках замовника розподілені за різними КЕКВ, а код ДК 021:2015 однаковий, і провести дві окремі допорогові закупівлі (при цьому по коду ДК 021:2015 сума надпорогова)?

Звернемося до законодавства. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Мінекономіки наказом від 15.04.2020 № 708 затвердило порядок визначення предмета закупівлі.
Про визначення предмета закупівлі відповідно до КЕКВ, рахунків загального чи спеціального фондів, відповідно до використання власних коштів чи коштів виділених з місцевого бюджету тощо, у жодному нормативному документі не йдеться. Єдиний варіант визначення предмета закупівлі та типу процедури – це річна потреба по коду ДК 021:2015 (з використанням додаткових класифікаторів, якщо це передбачено законодавчо). І очікувана вартість предмета закупівлі формується саме відповідно до коду ДК 021:2015, а не коштів, що розподілені по окремих КЕКВ. У випадку замовника можна провести декілька окремих закупівель по коду ДК 021:2015 (якщо на це є об’єктивна потреба) через відкриті торги з особливостями або запит пропозицій (на закупівлю товарів). Або ж закупити необхідні товари, роботи, послуги однією закупівлею, при цьому зазначивши в плані кілька КЕКВ.
У разі, якщо замовник таки вирішить визначити предмет закупівлі окремо за кожним КЕКВ і заключити прямі допорогові договори, перевіряючими органами це може бути розцінено як поділ предмета закупівлі, що призвело до придбання товарів, робіт і послуг без проведення процедур закупівель.
З відповідальністю щодо порушення законодавства у сфері закупівель можна ознайомитися за посиланням.
Коментарі (0)