Закупівля електричної енергії та природного газу: відповіді на топ питань

Разом з TNDR. проаналізували найбільш поширені ситуації, з якими зіштовхуються замовники під час закупівель електричної енергій та природного газу в 2024 році.

Є товари, без придбання яких неможливо забезпечити ефективну діяльність майже кожного замовника, зокрема це електрична енергія та природний газ. Цікаво, що в даних предметів закупівлі все ж є дещо спільне – нестабільний ринок та коливання цін на ньому. Тому кожного року закупівельник має слідкувати за ситуацією, аби провести закупівлі вчасно, у спосіб, який відповідає законодавству, при цьому дотриматися принципів здійснення публічних закупівель та не переплатити за отриманий товар по факту.

Згідно положень Особливостей вбачається, що для здійснення закупівлі електричної енергії та / або природного газу, як товару, законодавцем запропоновано наступні види закупівель, які залежать від вартісних меж предмету закупівлі:

• відкриті торги та / або запит пропозицій постачальників, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює чи перевищує 100 тис. грн (пункт 10 Особливостей та Порядок № 822 відповідно);
• прямий договір, якщо вартість предмета закупівлі є меншою ніж 100 тис. грн (пункт 11 Особливостей).

Тобто, залежно від закупівлі, яку має застосувати замовник для придбання електричної енергії та / або природного газу, останній має розуміти скільки часу потрібно для її проведення та коли варто таку закупівлю розпочати, в тому числі внести відповідну інформацію у річний план закупівель.

 

Коли варто розпочати закупівлю електричної енергії шляхом проведення відкритих торгів?

Щодо строків проведення відкритих торгів, то мінімальні строки встановленні Особливостями для проведення відкритих торгів у разі закупівлі товару (без оскарження процедури) – 14 календарних днів (строк оприлюднення оголошення + день аукціону + строк розгляду пропозицій + мінімальний строк укладання договору про закупівлі).

Але дотримуватися такого строку можна при ідеальних обставинах, що маловірогідно при закупівлі електричної енергії. Чому? Ринок ЕЕ один із найбільш конкурентних, тому велика вірогідність затягування закупівлі через скарги учасників.

Згідно абзацу 2 пункту 65 Особливостей строк розгляду скарги органом оскарження становить сім робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 12 робочих днів. При цьому, дії замовника можуть бути оскаржені й декілька разів, до прикладу на етапі подання тендерних пропозицій та за результатами розгляду, що значно подовжує орієнтовані строки проведення закупівлі.

Отож, якщо замовник планує здійснити закупівлі електричної енергії через відкриті торги, то її варто розпочинати у жовтні-листопаді поточного року для того, щоб укласти договір про закупівлю до кінця поточного року для задоволення потреби наступного року.

Коли варто розпочати закупівлю електричної енергії із використанням електронного каталогу?

Щодо закупівлі із використанням електронного каталогу, то замовнику для проведення такої закупівлі потрібно мінімум 3 робочі дні (2 робочих дні на подання пропозицій постачальниками + 3-й день на укладення договору). Враховуючи, що законодавець не визначив порядок оскарження дій та / або рішень замовника, то на строки проведення даного виду закупівлі може вплинути лише той факт, що замовник може відмінити закупівлю за власним рішенням або ж замовнику доведеться чекати 5 днів, щоб відхилити пропозицію переможця відбору, якщо постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку.

Тож, враховуючи значно коротші терміни проведення закупівлі із використання електронного каталогу, починати закупівлю замовник може і в грудні 2024 року.

Закупівля природного газу на 2025 рік

Як відомо, ринок природного газу є конкурентним та замовник має виконувати вимоги закупівельного законодавства. Попри це, ринкові ціни наразі значно вищі, ніж ціна зафіксована до кінця опалювального сезону для ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» – 16 553,89 грн за 1 000 м. куб. Для порівняння ціни на сайті ТОВ «Глобал Енерджі Солюшен» за жовтень, листопад та грудень поточного року визначені в розмірі 22 000,00 грн за місяць, і це тільки на поточний рік.

Така цінова тенденція не говорить про доцільність замовника придбавати природний газ у ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”». Проте, замовник задля забезпечення максимальної економії бюджетних коштів може провести процедуру закупівлі відкриті торги із очікуваною вартістю, розрахованою на підставі ціни визначеної для ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» Положенням. Відповідно після того, як процедура закупівлі не відбудеться перейти до укладення договору про закупівлю з ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» згідно підпункту 6 пункту 13 Особливостей.

На закупівлю шляхом застосування відкритих торгів за ціною ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» інші постачальники заходити не готові. Тож через 7 днів після оголошення торгів (якщо замовник не визначить довший термін до кінцевого строку подання тендерних пропозицій) можна переходити до підготовки укладення прямого договору про закупівлю за виключенням. Тобто, починати процедуру закупівлі природного газу замовник може також з грудня 2024 року.

Щодо закупівлі природного газу через запит пропозицій постачальників, то в цілому замовник має таке право. Але, ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» , як відомо, участь у жодних закупівлях не бере, тому все ж орієнтуємося на проведення відкритих торгів.

Який рік зазначати в річному плані, якщо закупівля проводиться в поточному на потребу наступного року?

У випадку, якщо замовник, проводить закупівлю в грудні 2024 року для потреб 2025 року, в річному плані замовник повинен зазначити саме 2025 рік, оскільки товари замовник буде отримувати в 2025 році. Відповідно, зазначення інформації в такий спосіб буде також відповідати і приписам пункту 14 Особливостей та статті 4 Закону.

Розібравшись із плануванням закупівель електричної енергії та природного газу на майбутні періоди, пропонуємо розглянути важливі та проблемні моменти, з якими замовник може зіштовхнутися вже на етапі проведення закупівлі.

Коли замовники зобов’язані зазначити номенклатурну позицію електричної енергії та / або природного газу?

В пункті 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки № 1082 від 11.06.2020 зазначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами 2-4 пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

• назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
• коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Отож, у відповідності до Порядку № 1082 замовники зобов’язані якнайдетальніше зазначати кожну номенклатурну позицію предмета закупівлі. Водночас дана вимога стосується не всіх закупівель, наразі замовник зазначають номенклатурні позиції лише у разі проведення відкритих торгів (“..в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом”).

Тож, оголошуючи процедуру закупівлі природного газу та навіть розуміючи, що така закупівля не відбудеться, не варто нехтувати нормами Порядку № 1082. Під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товару в оголошення про проведення відкритих торгів зазначайте також назву та код номенклатурної позиції предмета закупівлі – ДК 021:2015: 09123000-7 — Природний газ.

Щодо закупівлі електричної енергії через відкриті торги, то тут все простіше, код ДК 09310000-5 Електрична енергія відображає і назву номенклатурної позиції товару.

Як обрати профіль товару під час закупівлі електричної енергії?

Стосовно закупівлі електричної енергії, то переважна більшість замовників все ж скористається Prozorro Market, що цілком слушно враховуючи терміни та сам алгоритм проведення такої закупівлі.

Так, коли замовник заходить до каталогу у розділі «електрична енергія….», то в електронній системі будуть відображатися такі профілі товару:

Щодо «з / без розподілу» у даному випадку все зрозуміло, що замовником оголошується закупівля електричної енергії «з чи без» можливості розрахунку за послуги з розподілу електричної енергії через електропостачальника.

Тож, зупинимося на різниці в назві профілю «вільні ціни» та «формульне ціноутворення». Якщо говорити виключно про назву профілю, то різниці як такої немає, так як в профілі не міститься будь якої інформації, яка б відрізняла умови закупівлі. Відмінність полягає в тому, що замовником у проєкті договору про постачання електричної енергії споживачу (у договорі про закупівлю) передбачаються умови щодо щомісячної зміна ціни за 1 кВт.год., яка відбувається автоматично, згідно зазначеної формули, а нова ціна вказується у рахунках та актах приймання – передачі товару без укладання додаткової угоди.

Незалежно від того чи замовник обирає профіль «вільні ціни» чи «формульне ціноутворення» значення мають умови проєкту договору про закупівлю, який є невід’ємною частиною запиту пропозицій постачальників. І такі умови можуть бути досить схожими та передбачати як в одному так і в другому випадку визначення ціни за 1 кВт.год. електричної енергії за формулою, також передбачати порядок її зміни з підстав визначених пунктом 19 Особливостей. Разом з тим, не рекомендуємо передбачати умови договору про закупівлю щодо можливості зміни ціни однієї кіловат години в односторонньому порядку електропостачальником без укладання додаткової угоди.

Тож, щоб уникнути зайвих непорозумінь із постачальником та дотримуватися норм закупівельного законодавства під час фактичного виконання договору про закупівлю, краще все ж обирати профіль із назвою «вільні ціни».

Від’ємна маржа постачальника: та чи є способи боротьби із демпінгом цін постачальниками

Замовники в окремих випадках намагаються захиститися від недобросовісних постачальників шляхом зазначення в тендерній документації заборони щодо зазначення учасником від’ємної маржі.

Відповідно до останнього абзацу пункту 28 Особливостей тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.

Обмеження – це установлення певних меж чого-небудь; зв’язувати щось обмежувальними умовами. Тобто положення Особливостей забороняє замовнику встановлювати вимоги, які будуть обмежувати можливість учасників подавати найнижчу ціну.

Маржа постачальника є складовою ціни за 1 кВт/год, відповідно заборона в частині застосування від’ємної маржі постачальника призводить до обмеження нижньої межі ціни тендерної пропозиції.

Для розуміння важливості дотримання заборони обмеження нижньої межі ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі згадаємо також можливу відповідальність. Так, частиною 1 статті 164-14 КУпАП встановлено, що тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн). Тож краще не допускати таке порушення.

Отже, єдиний спосіб боротьби із демпінгом цін постачальниками – передбачити в проєкті договору про закупівлю детальний порядок змін його умов, зокрема у разі зміни ціни за одиницю товару, але, звичайно, із урахуванням пункту 19 Особливостей.

Чому не варто зазначати вимог по тексту ТД чи дублювати такі вимоги в додатки?

Замовник в тендерній документації має зазначити відомості, що передбачені частиною 2 статті 22 Закону, але з урахуванням Особливостей, зокрема щодо підстав для відмови згідно пункту 47 Особливостей та особливостей встановлення кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону, інформації про спосіб підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям і вимогам.

Крім того, абзац 10 пункту 28 Особливостей визначає специфіку формування тендерної документації. Так, тендерна документація повинна містити перелік документів та / або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та / або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформлюються як окремі додатки до тендерної документації.

З аналізу абзацу 10 пункту 28 Особливостей чітко зрозуміло, що тендерна документація має містити:

• перелік документів та / або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції у вигляді окремого додатку;
• перелік документів та / або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі у вигляді окремого додатку.

До прикладу, під час моніторингу закупівлі UA-2024-07-11-010177-a ДАСУ вбачає порушення саме в частині встановлення вимог по тексту тендерної документації, не винесення таких вимог до учасника в додаток із переліком інформації та / або документів, об’єднання вимог до учасника та переможця в один додаток.

А в закупівлі UA-2024-07-15-002023-a замовник дублював вимоги по тексту ТД та в додатки, але серед всіх умов не продублював одну, що призвело до порушення, виявленого ДАСУ в ході моніторингу “… не дотримано вимог 10 десятого пункту 28 Особливостей, оскільки перелік документів та/або інформації, визначений для подання учасником процедури закупівлі у Додатку 5, не містить всіх вимог, визначених Замовником до учасника в інших положеннях / складових тендерної документації.”

Отже, з урахуванням наявної практики контролюючого органу та для мінімізації ризиків рекомендуємо:

• не зазначати жодних вимог по тексту тендерної документації;
• вимоги до учасника та до переможця закупівлі мають бути оформлені окремими додатками до ТД;
• не дублювати вимоги до учасника та / або до переможця в кількох додатках та / або по тексту тендерної документації.

В контексті питання важливості винесення всіх вимог в окремі додатки поза текстом ТД, згадаємо ще абзац 20 пункту 44 Особливостей, який говорить що відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці 10 пункту 28 цих особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту.

Тобто, посилання на вимоги тендерної документації у додатку з переліком документів та / або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, без встановлення окремо вимоги у самому додатку, може тягнути за собою неможливість відхилення тендерної пропозиції в майбутньому.

На жаль, деяким замовникам довелося на власному прикладі перевірити як працює зазначена норма та потрапити під моніторинг ДАСУ та оскарження з боку учасників закупівлі.

За результатами рішення Органу оскарження № 13920-р/пк-пз від 16.08.2024 щодо закупівлі UA-2024-07-19-009001-a, визначено: “…вимога Документації щодо того, що Прoпoзицiї пoвиннi мicтити пиcьмoве пoвiдoмлення, cклaдене учacникoм прo пoкaзник клacу пaливa міститься не в окремому додатку Документації. Враховуючи вищевикладене, відсутність у складі Пропозиції Переможця пиcьмoвого пoвiдoмлення cклaденого учacникoм прo пoкaзник клacу пaливa, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі”

Говорячи про закупівлю електричної енергії та природного газу не можемо не згадати про заборони, яку містять Особливості, саме щодо цих предметів закупівлі.

Які кваліфікаційні критерії не може містити ТД на закупівлю електричної енергії та / або природного газу?

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі, зокрема, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

Тобто, при закупівлі електричної енергії та природного газу замовник не може вимагати підтвердити кваліфікаційні критерії такі як:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

При цьому, відповідно до пункту 48 Особливостей під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.

Тобто, під час закупівлі електричної енергії замовник може не встановлювати жодного кваліфікаційного критерію або ж вимагати підтвердити наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) та / або наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Щодо закупівлі природного газу, якщо замовник планує укласти прямий договір із ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» після того, як процедура закупівлі не відбудеться згідно підпункту 6 пункту 13 Особливостей, тоді не варто встановлювати вимоги щодо підтвердження будь-якого кваліфікаційного критерію, адже ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» необхідних документів замовнику не надасть, як наслідок, це не дозволить замовнику виконати одну із умов для застосування даного виключення – вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей).

Як дотримуватися вимог національних стандартів при формуванні технічних характеристик предмета закупівлі?

У разі здійснення закупівель, зокрема, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії замовники не можуть встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

З огляду на дані норми, замовники можуть вимагати від учасників підтвердження відповідності предмета закупівлі виключно тих вимог, які визначені такими стандартами. Зокрема, в даному випадку варто припустити, що такими вимогами є, наприклад, показники технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Щодо закупівлі електричної енергії, то замовник в технічній специфікації не повинен виходити за межі вимог, що встановленні згідно ДСТУ EN 50160:2023 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (EN 50160:2022, IDT)

Під час закупівлі природного газу замовники можуть встановлювати технічні вимоги у відповідності до Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи. При цьому, замовникам варто враховувати, що зазначені вимоги не повинні суперечити нормам ДСТУ ISO 13686:2015 Природний газ. Показники якості (ISO 13686:2013, IDT), який діє на даний час.

Чи можна в кінці року закупити електричну енергію прямим договором, якщо річна вартість предмета закупівлі перевищує 100 тис. грн?

Певно що кожному замовнику, який має укладений договір на закупівлю електричної енергії, доводилося зменшувати його обсяги через зростання ціни за одиницю товару або ж середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед». Це призвело до того, що обсяги за договором про закупівлю вичерпані, а потреба до кінця року залишається. Як правило, залишок такої потреби не перевищує пороги, визначені в пункті 10 Особливостей, тобто 100 тис. грн. Тож, така ситуація підштовхує замовника до хибної думки щодо можливості укладення нового договору для забезпечення своєї річної потреби без використання відкритих торгів чи запит пропозицій постачальників. Тобто, замовник вважає свою річну потребу, як додаткову.

Абзацом 3 пункту 15 Особливостей визначено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.

В даному ж випадку, не виникає додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, потреба (річні обсяги електричної енергії) замовника залишається без змін. Адже в першому договорі про закупівлі довелося зменшити обсяги, а далі їх треба докупити знову із застосуванням відкритих торгів або ж використовуючи електронний каталог.

А більше інформації про закупівлі електричної енергії та природного газу можна знайти у відповідних розділах на платформі TNDR.