Прямий договір у закупівлях: Дозволені ліміти та винятки за Постановою 1178

Сфера публічні договори та закупівлі під час воєнного стану регулюється динамічно. Відповідальні особи, зокрема уповноважені особи замовників, повинні постійно відстежувати зміни, внесені Кабінетом Міністрів України, особливо щодо застосування прямий договір в публічних закупівлях. На перший погляд, укладення прямого договору, тобто угоди без використання електронної системи закупівель, може здатися простим шляхом, проте законодавство чітко окреслює межі та винятки, коли такий формат є дозволеним, обов’язковим або забороненим.

Ця стаття детально розкриває ключові аспекти особливості проведення публічних закупівель згідно з чинним законодавством (зокрема, Постанова КМУ № 1178 з останніми змінами), щоб надати чітке розуміння, коли прямий договір це законний та доцільний інструмент.

Що таке «Прямий договір» у публічних закупівлях?

Термін «прямий договір» не має прямого визначення в Законі України «Про публічні закупівлі», але широко використовується на практиці. Фактично, прямий договір це господарський договір про закупівлю, укладений між замовником і постачальником (виконавцем, надавачем) без застосування електронної системи закупівель (ЕСЗ), тобто без проведення конкурентних процедур (відкритих торгів, спрощених закупівель) чи використання електронного каталогу.

У контексті закупівлі до 200 тисяч в умовах воєнного стану та інших вартісних меж, встановлених Постановою КМУ № 1178 «Про затвердження Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості), прямі договори поділяються на кілька категорій.

Умовна класифікація прямих договорів за вартісними межами

Особливості встановлюють вартісні пороги, які визначають, чи має замовник право чи обов’язок використовувати ЕСЗ, або ж може укласти прямий договір:

Таким чином, закупівлі до 50 тисяч по новому закону є найпростішою формою, де замовник не зобов’язаний навіть оприлюднювати звіт, хоча має дотримуватися принципів закупівель. Водночас, прямий договір до 100 тисяч (для більшості товарів і послуг) та прямий договір до 200 тисяч (для поточного ремонту) дозволяють замовнику обирати: або укласти прямий договір (з подальшим оприлюдненням звіту), або скористатися ЕСЗ.

Обов’язкові закупівлі через ЕСЗ, де прямий договір заборонений

Існують категорії закупівель, де замовник не має вибору на користь прямого договору, якщо вартість перевищує встановлені пороги:

1. Продукти харчування

Згідно з п. 11-2 Особливостей, закупівлі продуктів харчування (за переліком Додатку 2 до Особливостей) на суму 100 тис. грн і більше здійснюються обов’язково через електронний каталог.

  • Висновок: Якщо річна потреба за відповідним кодом ДК перевищує 100 тис. грн, застосовувати прямий договір заборонено, а закупівля має відбуватися через електронний каталог. Для сум менше 100 тис. грн прямий договір залишається дозволеним.

2. Лікарські засоби та медичні вироби

Для закладів охорони здоров’я, якщо вартість закупівлі лікарських засобів та медичних виробів (за переліком згідно з Додатком 1 до Особливостей) становить або перевищує 50 тис. грн, закупівля здійснюється з використанням електронного каталогу.

  • Висновок: У цьому випадку вартісний поріг для обов’язкового застосування ЕСЗ нижчий. Прямий договір можливий лише для вартості менше 50 тис. грн. Якщо закупівлі здійснюються за кошти субвенцій з бюджету – шкільні автобуси, закупівлі для викладання предмету “Захист України” і Нової української школи, то їх потрібно проводити через електронний каталог.

3. Товари, Послуги та Роботи (загальні правила)

  • Товари та послуги (крім поточного ремонту): Вартість від 100 тис. грн і вище – обов’язок проведення відкритих торгів або е-каталогу.
  • Послуги з поточного ремонту: Вартість від 200 тис. грн і вище – обов’язок проведення відкритих торгів.
  • Роботи: Вартість від 1,5 млн грн і вище – обов’язок проведення відкритих торгів.

У всіх цих випадках закупівля без використання електронної системи заборонена, якщо відсутні підстави, передбачені пунктом 13 Особливостей.

Підстави для укладення прямого договору на «надпорогову» суму (Пункт 13 Особливостей)

Постанова 1178 прямий договір дозволяє укладати прямі договори навіть на суми, які перевищують вищезгадані пороги (100 тис. грн, 200 тис. грн або 1,5 млн грн), якщо існують виняткові обставини, визначені у пункті 13 Особливостей.

Це, по суті, аналог переговорної процедури закупівлі, але у форматі прямого договору. Замовник має право укласти прямий договір без проведення відкритих торгів, якщо:

  1. Відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. У цьому випадку можливий прямий договір після відкритих торгів, але його предмет, технічні та якісні характеристики, а також вимоги до виконавця не повинні відрізнятися від тих, що були в умовах відмінених торгів.
  2. Виникає нагальна потреба, пов’язана з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що неможливо передбачити заздалегідь.
  3. Закупівля пов’язана з необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, і роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання (витвори мистецтва,  відсутність конкуренції з технічних причин, “остання надія” тощо).
  4. Закупівля товарів, робіт чи послуг для гарантування безпеки, пов’язаної з критичною інфраструктурою (електроенергетичний, ядерно-промисловий, вугільно-промисловий, нафтогазовий комплекси).
  5. Закупівля послуг, пов’язаних зі створенням або залученням гарантій, кредитів або грантів. (Зверніть увагу, що у квітні 2024 року перелік цих винятків був розширений Постановою КМУ № 382).
  6. Інші випадки, передбачені п. 13 Особливостей.” 

У разі застосування пункту 13 Особливостей, замовник зобов’язаний оприлюднити в ЕСЗ не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з дня укладення договору, звіт про прямий договір і обгрунтування застосування виняткової підстави.

Прямий договір: Звітність та принципи

Незалежно від вартісної межі, замовник зобов’язаний:

  1. Дотримуватися принципів публічних закупівель: Навіть укладаючи прямий договір, замовник повинен керуватися принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії, відкритості та прозорості.
  2. Річний план: Інформація про закупівлю за прямим договором має бути внесена до річного плану закупівель.
  3. Оприлюднення звіту: У разі укладення прямого договору на суму від 50 тис. грн і вище (у межах, де це дозволено: прямий договір до 100 тисяч для товарів/послуг, прямий договір до 200 тисяч для поточного ремонту, 1,5 млн для робіт), замовник оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Термін оприлюднення – не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з дня укладення.

Особливості зміни істотних умов прямих договорів

Питання зміни істотних умов договорів у закупівлях зазвичай суворо регламентоване, однак для прямих договорів існують важливі винятки. Загальне правило таке: п. 19 Особливостей визначає підстави, коли можна змінювати істотні умови для договорів на понадпорогові суми. Водночас у двох випадках, передбачених п. 13 Особливостей, діє окреме виключення — такі прямі договори можуть змінюватися на будь-яких підставах, без прив’язки до п. 19. Для інших прямих договорів (до 100 тис., до 200 тис. і до 1,5 млн грн) застосування п. 19 не є обов’язковим, тому замовник може мати й інші, додаткові причини для внесення змін.

Зокрема, дозволено змінювати істотні умови у прямих договорах, укладених для:

  • Закупівлі товарів, робіт і послуг, пов’язаних із будівництвом, ремонтом, та іншими інженерно-технічними заходами для захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору.
  • Закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення безпеки об’єктів підприємств електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів, включно з відновленням зруйнованих об’єктів та створенням захисних споруд цивільного захисту.

Це розширення можливостей зміни умов є реакцією на потреби воєнного часу, що дозволяє замовникам гнучкіше реагувати на обставини без необхідності розірвання та повторного укладення публічні договори.

Висновки

Визначення, коли можна, а коли ні укладати прямий договір, залежить від трьох ключових факторів: вартісної межі, предмета закупівлі (чи є він медичним товаром чи продуктом харчування) та наявності виняткових обставин (пункт 13 Особливостей).

Укладення прямий договір в публічних закупівлях завжди вимагає уваги до принципів прозорості та звітності. Постійне відстеження змін, що вносяться до постанова 1178 прямий договір (особливо в частині п. 13), є запорукою законності дій уповноваженої особи.

Надлишок інформації може бути складним, але чітке розуміння правил, що регулюють особливості проведення публічних закупівель, дозволяє не лише забезпечити нагальні потреби, але й уникнути юридичних ризиків.

Коментарі (0)