Оскарження у держзакупівлях: причини відхилення скарг

[custom-lid content=”За весь час роботи Системи публічних електронних закупівель ProZorro в Антимонопольний комітет України (АМКУ) було подано 4,75 тисячі скарг. Із них 31,6% (1,81 тисячі) було відхилено. Основні причини відхилення скарг проаналізували експерти торговельного майданчика Zakupivli.pro та юридичної компанії «Правое дело».” /]
Щоб АМКУ точно прийняв скаргу на розгляд, подавати її треба через Систему публічних електронних закупівель ProZorro, користуючись функціоналом майданчика. Після розміщення у системі скарга автоматично потрапляє у реєстр, де формується її реєстраційна картка. Скарга разом із реєстраційною карткою автоматично публікується на порталі ProZorro.
Під час подачі треба стежити, щоб у скарзі були всі необхідні пункти, оскільки основна причина відхилення їх Антимонопольним комітетом – це невідповідність формі, встановленій законом (ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Подаючи скаргу, треба обов’язково перевірити наявність у ній таких елементів: назва замовника, ім’я (назва) і місце проживання (місце розташування) суб’єкта оскарження, підстава подачі скарги, посилання на порушення чи фактичні обставини, які можуть його підтвердити, обґрунтування наявності порушених прав. До скарги мають додаватися документи й матеріали в електронній формі, які підтверджують порушення процедури закупівлі чи неправомірність рішень, дій чи бездіяльності замовника, а також документ про здійснення оплати за подання скарги в орган оскарження.

Є й інші причини, через які АМКУ не приймає скарги на розгляд. Одна з найпоширеніших – подання скарги без її оплати. Також комітет не розглядає скаргу, якщо:

• подання відбувається не через електронну систему закупівель, а, наприклад, у паперовій формі чи через e-mail;
• подання відбувається не у термін, визначений у законі;
• у поданій скарзі відсутнє обґрунтування наявності порушених прав;
• той, хто подає скаргу, не вказує, що саме він оскаржує – рішення чи дії замовника, вимоги документації тощо, а іноді й не вказує власних вимог;
• подається повторна скарга на тих же підставах із того ж питання, якщо раніше у цій справі було ухвалене рішення;
• порушення, що оскаржуються, замовник усуває у добровільному порядку.

У практиці оскарження в публічних закупівлях був такий випадок, коли оскаржувач подав тільки документ про оплату – у формі більше не було жодної інформації. Ця дія була розцінена як подача скарги, але не за формою.
Скарги не беруться до розгляду ще й у тому випадку, коли учасник плутає форми звернення (скаргу в АМКУ й вимогу до замовника) і подає скаргу через сервіс подання вимоги. У результаті така скарга не розглядається з однієї простої причини – не сформувалася відповідна картка, і АМКУ цієї скарги просто не бачив.