Закупівлі без напруги: Визначення предмету та обсягів закупівлі електричної енергії.

У вересні ми запускаємо нову рубрику «Закупівлі без напруги: все про електроенергію». Щопонеділка ви отримаєте практичні матеріали з прикладами, порадами та роз’ясненнями, які допоможуть впевнено пройти всі етапи закупівель електроенергії — від визначення предмета закупівлі та розрахунку очікуваної вартості до роботи з постачальником останньої надії, укладання додаткових угод і звітування. У кожному матеріалі — практичні поради, приклади та типові помилки, щоб замовникам було легше орієнтуватися у вимогах і уникати ризиків.

Як визначити предмет закупівлі для електричної енергії, послуг з постачання та розподілу?

Для того, щоб розпочати закупівлю, замовник має вирішити, яким чином буде купувати електричну енергію: як товар чи послугу, чи включати розподіл в цю закупівлю або це має бути окремий договір.

Щоб розібратись в цих питаннях, варто почати з визначень (ст.1 ЗУ “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 №922-19):

• товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
• послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.

З цих визначень випливає, що електрична енергія все-таки є товаром, що підтверджується і ЗУ “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 №2019-19, де зазначено: “Електрична енергія – енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу”.

Також нагадаємо, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається за показником четвертого знаку коду національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний  закупівельний словник” (далі код ДК).

Таким чином електрична енергія є товаром  в розумінні законодавства, який  визначається за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія. При цьому предмет договору як правило зазначають як постачання товару – електричної енергії. 

Щодо розподілу – це послуга,  яка включає транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу. Ця послуга визначається по коду ДК 021:2015: 62310000-9 Розподіл електричної енергії.

Не дивлячись на чітке розмежування понять і предметів закупівель, деякі замовники досі оголошують закупівлю електричної енергії з розподілом в одній закупівлі. Тут виникає запитання: який код ДК тоді обрати: 09310000-5 Електрична енергія чи 62310000-9 Розподіл електричної енергії? Насправді зазначити будь-який з них буде помилкою, адже згідно пп.5 п. 21 Постанови від 12.10.2020 року №1178 договір, укладений за результатами такої закупівлі буде нікчемним (назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідатиме товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником). Тож все-таки варто окремо купувати електричну енергію і послугу розподілу.

Окремо слід зазначити особливості закупівлі електричної енергії як універсальної послуги. Постачальник універсальних послуг визначається за результатами конкурсу і замовник, який є малим непобутовим споживачем,  може укласти з ним договір без використання електронної системи закупівель (пп. 5 п. 13 Постанови №1178). В такому випадку замовник визначає предмет закупівлі за   ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія.

Як сформувати очікувану вартість закупівлі та розрахувати обсяги споживання на наступний рік?

Існує декілька методів визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – ОВ). Відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 це можна зробити:

• Шляхом порівняння ринкових цін;
• На підставі закупівельних цін попередніх закупівель. 

Щодо закупівель електричної енергії Міністерство економіки України рекомендує порівнювати ринкові ціни (Методичні рекомендації, затверджені Наказом від 07.05.2024 року № 11712). Замовник має зібрати не менше трьох цінових пропозицій. Це можна зробити, звернувшись до потенційних постачальників з проханням надати цінові пропозиції або проаналізувавши дані у відкритих джерелах. Такими джерелами можуть бути офіційний веб-порталі оператора ринку, сайти електропостачальників, веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, модуль аналітики «Bi Prozorro».

На основі отриманих даних можна:

– визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних

– визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг. 

З формулами цих розрахунків можна ознайомитись тут.

Щодо визначення ОВ на основі цін попередньої закупівлі, фактично цін у діючому договорі замовника, то цей метод можна використовувати у випадку обмеженої конкуренції на ринку. В таких умовах замовник не може отримати достатню кількість пропозицій і порівняти ринкові ціни. Проте щодо електричної енергії на ринку є велика кількість постачальників. Тому застосувати цей метод недоцільно.

Окреме питання – це визначення потреби, необхідних обсягів закупівлі на наступний. Тут видається логічним орієнтуватись на фактичні обсяги закупівлі в поточному році. Також замовник має врахувати:

• Чи всі об’єкти, яким постачалась електрична енергія в поточному році залишились на балансі замовника?
• Чи додаються нові об’єкти, які підключили цього року або планують підключити в наступному?

Врахувавши відповіді на ці питання, замовник має скоригувати обсяги на наступний рік. 

Закупівля електричної енергії, якщо частиною приміщення замовника користується орендар?

Нерідко установи, які є замовниками, здають свої приміщення в оренду. І тут виникає питання: хто має укладати договір на постачання електричної енергії, замовник чи орендар?

Як правило закупівлю електричної енергії в такому випадку здійснює замовник. Він є балансоутримувачем приміщення, тобто майно знаходиться на його балансі. Тому він має включати в свою річну потребу обсяги електричної енергії, які необхідні для утримання цього приміщення. Також часто неможливо відділити приміщення, які передані в оренду, від мережі замовника. Наприклад, кімната, передана в оренду, не може бути підключена як окрема точка.

Крім того, оренда – це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов’язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк (п. 10 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 року №157-20). До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об’єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, тошо). Тож для компенсації вартості електричної енергії замовник укладає з орендарем окремий договір.