Запитання тижня. Випуск №1

Запитання тижня – це рубрика, у якій експерти торговельного майданчика Zakupivli.pro розбирають найбільш актуальні запитання, які виникають у держзамовників при роботі із публічними закупівлями.

Чи існує технічна можливість вносити зміни в план після оголошення закупівлі?

Відповідно до ст. 4 ЗУ “Про публічні закупівлі” закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Це означає, що всі дії замовника щодо публікації та внесення змін до плану мають завершитися до моменту оголошення закупівлі.

Якщо замовник оголосив закупівлю та зв’язав її з планом – технічної можливості відредагувати план вже не буде. Тому радимо спочатку ретельно перевірити всю інформацію, яку ви зазначили під час оприлюднення плану, і тільки після цього оголошувати закупівлю.

Як замовнику, під час проведення переговорної процедури, вимагати у учасника надання довідок за ст.17?

За законом, відповідно до ч. 1 ст. 17, замовник зобов’язаний відмовити в участі у переговорній процедурі, окрім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої ст. 40 закону.

Водночас, переговори з учасником і прийняття рішення щодо укладання договору відбувається поза системою Prozorro до моменту оприлюднення відповідного рішення на майданчику. Зважаючи на те, що в системі відсутня технічна можливість для завантаження  учасником відповідних документів, замовник може зазначити інформацію щодо надання довідок в запрошенні на переговори. Відповідно і перевірити надану інформацію замовник може поза системою.

В яких випадках та яким чином замовник може використовувати функцію “усунення невідповідностей”?

Згідно зі ч.16 ст. 29 ЗУ “Про публічні закупівлі” замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей лише в документах:

  1. що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16;
  2. на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Але оприлюднити відповідне повідомлення замовник має право лише 1 раз. Законом також визначено чіткий перелік того, що повинно бути в повідомленні, а саме:

  • перелік виявлених невідповідностей;
  • посилання на вимоги тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності;
  • перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення невідповідностей.

Технічно це відбувається наступним чином: замовник за допомогою кнопки “Повідомити про невідповідність”, не пізніше ніж за 2 робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, формує вищезазначене повідомлення. Після цього він чекає 24 години, щоб учасник виправив інформацію та завантажив її в систему. Далі можна продовжувати кваліфікацію учасника на відповідність іншим вимогам.  

Також повідомляємо, що можливість виправити помилки не стосується спрощених закупівель.

Коментарі (2)

  • Наталія
    21 Серпня 2020, 12:59

    Дякую за чіткі відповіді! Прохання: “Будь ласка, за можливості, зробіть функцію завантаження статтей одним кліком”. Дякую!

    Відповісти
    • Мисев Евгений
      26 Серпня 2020, 17:09

      Розкажіть більш детально – яких саме статей: усіх в рубриці чи усіх статей взагалі?)

      Відповісти

Останні матеріали

Огляд основних змін у локалізації у зв’язку з вступом в силу нових норм закону “Про публічні закупівлі” № 4888-IX

Огляд основних змін у локалізації у зв’язку з вступом в силу нових норм закону “Про публічні закупівлі” № 4888-IX

З набранням чинності деякими положеннями нового Закону України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX значних змін зазнав інститут локалізації. Нові норми суттєво реформують порядок підтвердження вітчизняного походження товарів, посилюють державний контроль, уточнюють розрахунки та підвищують відповідальність усіх учасників закупівельного процесу. Аналізуючи положення, що набрали чинності з  24.08.2026 р. (пп. 1 та абз. 2,3, 12-79 пп.13 п. 10 р. ХIV закону № 4888), варто виділити найсуттєвіші зміни, на які слід звернути увагу: Підвищення порогу застосування Відтепер локалізації підлягають товари з переліку, вартість яких дорівнює або більше 1 млн грн. Причому береться до уваги вартість самого товару, що закуповується або товару у складі…

Номенклатурні позиції в закупівлі: розписувати чи ні

Номенклатурні позиції в закупівлі: розписувати чи ні

Уявімо звичайну ситуацію. Замовнику потрібно закупити овочі: моркву, цибулю, капусту, огірки та помідори. Предмет закупівлі для товарів визначаємо за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника відповідно до наказу №708. У нашому випадку це ДК 021:2015: 03220000-9 «Овочі, фрукти та горіхи». Здавалося б, на цьому можна зупинитися: один предмет закупівлі — один код. Але тут важливо не плутати визначення предмета закупівлі з описом того, що саме замовник купує. У закупівлі фактично будуть не просто «овочі», а конкретні товари — морква, цибуля, капуста, огірки та помідори. Саме вони формують номенклатурні позиції. І для них діє окрема вимога наказу №1082. Пункт 14 Порядку розміщення…

Договір без паперу: як електронний документообіг змінює публічні закупівлі 

Договір без паперу: як електронний документообіг змінює публічні закупівлі 

В умовах воєнного стану електронний документообіг (далі – ЕДО) стає практичним рішенням для закупівельних команд: він скорочує час на погодження та підписання договорів, зменшує залежність від паперових примірників і спрощує роботу з документами незалежно від місця перебування працівників та контрагентів. Водночас електронний договір — це не просто цифрова копія паперового документа. За умови дотримання законодавчих вимог він має юридичну силу та може використовуватися у взаємодії із контрагентами, Казначейством і під час перевірок. Чи має юридичну силу електронний договір Пункт 17 Постанови КМУ № 1178, передбачає укладення договору про закупівлю відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог Закону України «Про…